З 1999 р. у Лисянському районі Черкаської області офіційно зареєстрована і діє спілка краєзнавців "Витоки", об'єднуючи у собі істориків, журналістів, державних службовців, краєзнавців, науковців та осіб, які цікавляться історією рідного краю. Рішення про утворення Лисянської спілки краєзнавців було прийняте на Всеукраїнській науково-практичній конференції, що відбулася в Лисянці 4 вересня 1998 р. за участю провідних науковців Інституту історії України НАН України, Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка, Черкаського державного технологічного університету, Черкаського обласного краєзнавчого музею, Корсунь-Шевченківського історико-культурного заповідника, представників управління культури Черкаської облдержадміністрації, керівників району та містечка Лисянка, краєзнавців.
У голови спілки, кандидата історичних наук, доцента Національної академії внутрішніх справ України В.М. Щербатюка ідея створення такої організації виникла ще у 1992-1993 рр. Працюючи на посаді директора Лисянського історичного музею, знайомлячись з людьми, яких цікавило краєзнавство, Володимир Михайлович вирішив об'єднати усіх небайдужих до історичної минувшини та традицій регіону. Засновниками спілки виступили краєзнавці В.М. Щербатюк, М.І. Бушин, М.Т. Лаврега. Кожен з них у тій чи іншій мірі доклав зусиль для оформлення спілки як юридичної організації.
Протягом ІІ пол. 1998 - І пол. 1999 рр. були вироблені установчі документи, а 15 липня 1999 р. Лисянським районним управлінням юстиції видане свідоцтво про державну реєстрацію організації як творчої громадсько-благодійної. Головою спілки було обрано В.М. Щербатюка. Вищим органом управління організації є конференція. На початку своєї діяльності спілка нараховувала до десяти активних членів, які очолювали структури спілки. Зокрема: доктор історичних наук М.І. Бушин, учитель історії, а нині директор Почапинської загальноосвітньої школи Лисянського району М.Т. Лаврега, директор Лисянського історичного райдержмузею В.С. Діженко, краєзнавці М.П. Лубко, А Л. Дрозд, В.П. Костенко та ін.
На даний час спілка краєзнавців "Витоки" нараховує до 30 осіб. Активність спілки значно підвищилась зі вступом до неї нових досвідчених в Україні вчених - доктора історичних наук О.І. Гуржія, кандидата історичних наук Т.В. Чухліба та ін., а також молодих дослідників: випускників історичних факультетів Черкаського державного університету О.В. Беззубець, О.М. Березовського та Переяслав-Хмельницького педагогічного інституту Р. В. Павленка. Нині спілка розробила ряд краєзнавчих проектів, які отримали позитивний відгук в Адміністрації Президента та програму розвитку краєзнавчого руху в Лисянському районі до 2010 р. Серед них проект створення в містечку Лисянка пам'ятного знака на честь 380-річчя надання місту магдебурзького права королем Речі Посполитої Сигізмундом ІІІ (28.06.1622 р.); створення в райцентрі пам'ятника чи пам'ятного знаку колишньому громадянинові міста Михайлу Хмельницькому, батькові відомого всьому світу гетьмана України Богдана; завершення будівництва Лисянського історико-мистецького комплексу "Шевченкова криниця" (до 190-річчя з дня народження Т.Г. Шевченка); упорядкування на території Лисянщини пам'яток історії, мистецтва, архітектури, археології та ін., видання брошури із зазначенням місця знаходження на території краю тієї чи іншої пам'ятки тощо.
Нині підходить до завершення створення книги "Енциклопедичний довідник Лисянщини", де в алфавітному порядку розкриваються історичні події краю, викладено матеріал про історичні, культурно-мистецькі, археологічні пам'ятки на території району, етнічні, політичні та ін. процеси в краї, подано біографії видатних діячів Лисянщини. Наразі створюється сільський музей с. Бужанки. Зусиллями спілки та за допомогою місцевої влади у Лисянському музеї створено картинну галерею, що забезпечує збереження культурно-мистецьких творів українських майстрів, у тому числі уродженців Лисянщини, а в новоствореному виставочному залі Лисянського історичного райдержмузею вже відбулися виставки картин відомих в Україні та за її межами художників.
В 2002 р. вийшла з друку фундаментальна праця В.М. Щербатюка "Історія регіонів України: Лисянщина", якою автор започаткував нову серію досліджень "Історія регіонів України". Книга є, по суті, підсумком наукових розвідок автора, вміщує в собі багато цінного архівного матеріалу та розкриває невідомі та маловідомі сторінки історії Лисянщини та України в цілому.
Важливою подією в діяльності спілки є заснування громадсько-політичного, науково-популярного, художнього журналу "Добридень", співзасновниками якого виступили спілка "Витоки" та Лисянська селищна Рада. На даний час вийшло 18 номерів часопису. На сторінках журналу друкуються історичні дослідження краєзнавців, фіксуються події історії Лисянщини, друкуються матеріали місцевих органів влади, розглядаються актуальні проблеми сьогодення.
Частими гостями на сторінках журналу є відомі в Україні науковці Р. Коваль, М. Іванченко та ін. В журналі ведуться авторські рубрики д.і.н. М. Бушина, члена Спілки журналістів України М. Лубка, публікуються праці молодих дослідників, учнів, студентів. У рубриці "Поезія" неодноразово друкувалися твори місцевих поетів О. Чупоти, В. Бондарчука, М. Лавреги, Н. Гриценко, О. Тищика, київських авторів - доктора медичних наук, провідного вченого Інституту ортопедії Є. Скляренка та ін.
Важливою ланкою в роботі спілки є наукова діяльність. Краєзнавцями Лисянщини ще з часів їх достатутної діяльності видано більше десяти праць, серед яких три збірки віршів поетів Лисянщини (1996, 1997, 1998 рр.), дослідження В.М. Щербатюка "Нариси з історії Лисянщини" (1997 р.), М. П. Лубка "Знаменитий і многолюдний град" (1998 р.) та ін. Лисянському історичному музею Книжковою Палатою України присвоєно індентифікаційний номер ISBN. Тому музей сьогодні діє як видавничий центр, а його продукція заноситься до міжнародного каталогу в м. Берліні.
В 2001 р. спілка "Витоки" заключила ряд домовленостей про співпрацю із Всеукраїнською спілкою фотохудожників України, Всеукраїнською громадською організацією "Інститут воєнної історії", Київським Національним університетом будівництва і архітектури та ін. Це розкрило перед спілкою більші можливості для подальшої діяльності.
Важливим напрямом діяльності спілки є залучення до пошукової роботи учнів шкіл району. Наслідком такої роботи є ряд публікацій учнів на сторінках районної газети "Понад Тікичем", в якій у 2000 р. заснована історична рубрика "Витоки".
Сьогодні розвиток діяльності спілки "Витоки" йде далі. Створено сайт у мережі Інтернет, діє електронна пошта організації (vytoki@ukr.net), всі зусилля спрямовуються на виконання програми розвитку краєзнавчого руху на Лисянщині, що є складовою частиною цього руху в Україні і підпадає під дію Указу Президента України "Про заходи щодо підтримки краєзнавчого руху в Україні". Активно сприяють реалізації краєзнавчих проектів спілки й владні структури Лисянського району та селища, а звідси відповідно - й розвитку культури, освіти, туризму, музейної і видавничої справ тощо.
Ольга Беззубець, аспірантка Київського
Національного університету ім. Тараса Шевченка
Десятиріччя діяльності спілки краєзнавців «Витоки» в контексті розвитку краєзнавства Черкащини
// Проблеми регіональної історії в контексті загальноукраїнських подій. – К.: Синопсис, 2009. – С. 17 – 22.
Десятирічний ювілей Лисянської районної організації «Витоки» Національної спілки краєзнавців України – помітна подія в культурному і громадському житті Черкащини. Утворення в липні 1999 р. цього громадського об’єднання знаменувало собою організаційне відродження краєзнавства, передусім історичного, на Лисянщині – відомому своїми краєзнавчими традиціями регіоні України.
З утворенням спілки «Витоки» в населених пунктах Лисянського району почав формуватися дієздатний актив, налагоджуються тісні зв’язки з науковими та освітніми установами, засобами масової інформації і громадськістю. Все це сприяло не тільки розгортанню краєзнавчого руху в краї, а й розширенню тематики історико-краєзнавчих досліджень та підвищенню їх ролі в патріотичному вихованні громадян.
Від самого початку спілчани району, очолювані В.М. Щербатюком, в основу своєї роботи поклали поєднання громадських і наукових засад. У Лисянці вперше почали проводитись науково-практичні конференції з проблем регіональної історії, в яких брали участь вчені-історики з різних міст України. Зокрема, в 1999 р. відбулася науково-практична конференція «Історія Лисянщини та перспективи розвитку краєзнавства в краї», в 2000 р. – «Лисянщина на рубежі тисячоліть: історія, сьогодення, перспективи розвитку», у 2003 р. – «Твої люди, Лисянщино!» З 2003 р. у Лисянському районі діє Програма розвитку краєзнавства на період до 2010 р. (рішення Лисянської райради № 6–4 від 19 березня 2003 р.), з 2004 р. – Єдина координаційна рада з питань краєзнавства при районних органах влади (рішення Лисянської райради № 13–12 від 28 квітня 2004 р.). З 1999 р. по 2009 р. відбулось шість презентацій наукових досліджень, три загальних зібрання краєзнавців краю (1999 р. – конференція; 2004 р. – з’їзд; 2009 р. – загальні збори), значна кількість наукових, літературно-мистецьких та інших зустрічей з громадськістю за участі гостей з Києва, Черкас, Праги, Варшави. Ці та наступні заходи мали важливе значення для координації зусиль краєзнавців-аматорів з представниками академічної науки та органами влади. Налагоджені тісні стосунки спілки «Витоки» з Інститутом історії України НАН України, Київським національним університетом ім. Т. Шевченка, Київським національним університетом будівництва та архітектури, Київським національним університетом внутрішніх справ, Академією адвокатури України, Інститутом воєнної історії, Науково-дослідним інститутом козацтва, Черкаським національним університетом ім. Б. Хмельницького, театром «Есенсе» (м. Прага, Чехія), Науковим товариством ім. Тараса Шевченка (м. Нью-Йорк, США) та ін.
Наслідки краєзнавчих досліджень краєзнавців Лисянського району знайшли відображення в експозиціях районного та сільських музеїв, на сторінках районної газети «Понад Тікичем», ряді краєзнавчих видань, серед яких своєю ґрунтовністю виділяється монографія «Лисянщина» В.М. Щербатюка із серії «Історія регіонів України». Згуртуванню дослідників краю та розширенню їх просвітницько-пошукових можливостей сприяло започаткування науково-популярного журналу «Добридень», видання якого підтримала Лисянська селищна рада (М.В. Пузир) і райдержадміністрація (В.І. Коваль)[1,117], за підтримки Лисянської районної ради (В.М. Бесараб) – створення на базі матеріалів районного державного історичного музею наукової бібліотеки.
Вагомим внеском у літопис Лисянщини стали книги М.П. Лубка «Знаменитий і многолюдний град», М.І. Бушина «Черкаський край в особах. Лисянщина», Т.М. Скринник «Життя прожити – не поле перейти»[2,40–41]. Завершенням копіткої колективної праці краєзнавців району стало видання в 2004 р. унікального енциклопедичного збірника «Край козацький. Довідник з історії Лисянщини», авторський колектив якого удостоєний обласної краєзнавчої премії ім. М. Максимовича[3]. Спільно з науковцями Києва і Черкас підготовлене і видане грунтовне історико-етнографічне дослідження «Шевченків край» (К.: Наукова думка, 2009. – 546 с.)[4]
Робота Лисянської районної спілки краєзнавців «Витоки» дістала схвалення у доповіді Голови Національної спілки краєзнавців України, академіка, Героя України П.Т. Тронька на ІІІ (2003) і ІV (2008) з’їздах спілки[5,33; 6,38]. Висока оцінка цілком стосується до тих, хто своєю невтомною і безкорисливою працею відроджує традиції та історичну пам’ять народу, досліджує рідний край і виховує у підростаючого покоління любов до своєї землі.
У дні ювілею добрих слів вдячності заслуговують світлої пам’яті краєзнавці Лисянщини М.П. Лубко, О.О. Вдовиченко, нинішні активісти краєзнавчого руху В.П. Костенко, О.М. Березовський, М.П. Демчук, Ю.О. Нестеренко, О.В. Березовська (Беззубець), М.О. Котенко, М.Т. Лаврега, Р.В. Павленко та інші, всі, хто присвятив своє життя справі збереження культурної спадщини своєї Малої батьківщини.
Багатогранна діяльність Лисянської районної спілки краєзнавців «Витоки» є складовою частиною роботи, яка здійснюється на Черкащині щодо вивчення та популяризації історії рідного краю та України.
Демократичні засади краєзнавчого руху відкривають сьогодні перед дослідниками місцевої історії широкі можливості для прояву і реалізації своєї творчої ініціативи. Ця робота спрямовується і координується правлінням Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України.
Крім цікавого досвіду краєзнавчої роботи в Лисянському районі, чимало добрих справ на рахунку краєзнавців Звенигородщини, Золотоніщини, Канівщини, Умані, Тальнівщини, Чигиринщини, Шполянщини, Ватутіного[7,25]. Позитивний вплив на розвиток краєзнавства на Черкащині справляє співпраця з державними та громадськими організаціями, передовсім із закладами освіти, бібліотеками, історико-культурними заповідниками. Продовжена традиція проведення кожних два роки обласних науково-краєзнавчих конференцій. Перша (2003 р.) присвячувалася 50-річчю утворення Черкаської області, друга (2005 р.) – 60-річчю перемоги над фашизмом, третя (2007 р.) – проблемам охорони пам’яток, зокрема реалізації державної програми «Золота підкова Черкащини», четверта (2009 р.) – 195-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка.
За участю обласної організації спілки проведено Максимовичівські читання, конференції «Чигиринщина: історія і сьогодення», «Григорій Храбан – археолог, історик України та краєзнавець Уманщини», «Місце і значення Поросся в історії України» та ціла низка інших науково-просвітницьких заходів.
Посилилася співпраця із засобами масової інформації. Упродовж останніх років на каналі телекомпанії «Рось» регулярно виходять в ефір історико-краєзнавчі передачі «Моя Черкащина» і «У серці України», а на обласному радіо – «Крізь призму історії»[6, 37]. Започаткувалась тісна співпраця членів спілки «Витоки» з Національною радіокомпанією України. Лише у 2007–2009 рр. на радіоканалі «Культура» за участю краєзнавців організації Т.В. Чухліба, В.М. Щербатюка, В.П. Костенка в ефір вийшло 12 передач, із них 8 – у прямому ефірі. А в грудні 2005 р. висновки дискусій «круглого столу» за участю провідних вчених України щодо Лисянки як одного із імовірних місць народження гетьмана України Б. Хмельницького транслювались у передачі «Україна день за днем» Першого Національного каналу телерадіокомпанії України.
Спільно з Черкаським обласним управлінням освіти розпочато реалізацію освітньо-краєзнавчого проекту з впровадження краєзнавчого компоненту в навчально-виховному процесі. Видано навчально-методичний посібник «Моя Черкащина» (В.М. Мельниченко) для загальноосвітніх шкіл області, в якому висвітлюється історія краю, містяться методичні рекомендації. Побачив світ навчальний посібник «Історія Чигиринщини» (В.М. Лазуренко) для шкіл цього району. Краєзнавча тематика введена до програм курсової перепідготовки вчителів усіх профілів в обласному інституті післядипломної освіти.
У Кам’янському та Чигиринському районах стали традиційними учнівські науково-краєзнавчі конференції з наступним виданням їх матеріалів. Такі конференції є доброю школою науково-дослідної роботи, сприяють виробленню в юних краєзнавців уміння ведення наукових дискусій. Члени Черкаської обласної спілки виступають головами журі, науковими керівниками і рецензентами учнівських наукових робіт на конкурсах Малої академії наук, де виходять переможцями та призерами обласних і Всеукраїнських конкурсів. Більшість із них потім стають здібними студентами, а згодом і науковцями.
Позитивний вплив на розвиток краєзнавства в області справляє співпраця з управліннями культури і туризму. Зокрема, активісти спілки брали участь у розробці, а нині – у реалізації Державної програми «Золота підкова Черкащини» на 2006–2009 рр., згідно з якою вперше у вітчизняній практиці здійснюється комплексна широкомасштабна робота з відродження історико-культурних центрів однієї, окремо взятої області.
Завдяки співпраці з вищими навчальними закладами, передусім Черкаським національним університетом ім. Б. Хмельницького, утверджуються як наукові центри історико-культурні заповідники області, 4 з яких мають статус національних. У Каневі, Корсуні-Шевченківському, Чигирині, Умані, Лисянці традиційними стали науково-практичні конференції з актуальних краєзнавчих проблем.
Важливу роль відіграє видання краєзнавчої літератури, яка робить загальнодоступними дослідницько-пошукові напрацювання краєзнавців. У більшості міст і районів створені узагальнюючі праці про їх історію і сучасність. А всього за роки незалежності в Черкаській області побачило світ понад 250 краєзнавчих видань. Вони приваблюють читача своєю оригінальністю, не підігнаним під шаблон викладом матеріалу і оформленням. Прикладом творчого підходу може бути презентована нещодавно книга «Подорож Златокраєм» про минувшину і сьогодення населених пунктів Золотоніського району (Г.М. Голиш, Л.Г. Голиш, М.Ф. Пономаренко).
Схвально сприймається громадськістю видання збірників документів. Зокрема, упорядковано і видано збірники документів до 50-річчя утворення області, про Голодомор 1932–1933 рр. на Черкащині та край у роки Великої Вітчизняної війни. В Державному архіві області нещодавно створено фонд «Черкаська обласна організація Всеукраїнської спілки краєзнавців» та окремий фонд Лисянської районної організації «Витоки».
Краєзнавці Черкащини – активні учасники редколегій таких загальнодержавних видань, як «Книга пам’яті», «Реабілітовані історією», «Національна книга пам’яті жертвам Голодомору 1932–1933 рр.», «Звід пам’яток історії та культури України», інших суспільно значимих видань[8,48–49], «Наші втрати: Матеріали до біографічного словника репресованих у 1920-х роках діячів в УРСР, зібрані Юрієм Лавріненком» та ін.
Надання спілці краєзнавців статусу національної справило стимулюючий вплив на розвиток краєзнавчого руху в області, виникненню нових краєзнавчих об’єднань. У травні 2009 р. відбулася установча конференція Чорнобаївської районної організації НСКУ, яка засвідчила не тільки громадянську активність дослідників місцевої історії, а й підтримку з боку райдержадміністрації і районної ради, органів місцевого самоврядування. Заслуговує й ініціатива новоутвореної організації спілки (голова – М.В. Приліпко) щодо написання і видання впродовж наступних двох – трьох років історії кожного населеного пункту району, в тому числі й сіл, затоплених водами Кременчуцького водосховища[9,1; 10,2].
Сучасний краєзнавчий рух на Черкащині характеризується урізноманітненням напрямків та форм дослідницько-пошукової та просвітницької роботи. В центрі уваги краєзнавців перебувають найбільш актуальні проблеми місцевої історії.
У цьому контексті створення у липні 1999 р. Лисянської районної спілки «Витоки» відіграло важливу роль у консолідації ентузіастів краєзнавства Лисянщини, а відтак і Черкащини, спрямування їх зусиль на вивчення та поширення знань про історію регіону. За 10 років вдалося здійснити чимало суспільно значимих справ, налагодити координацію краєзнавчих досліджень і надати їм системного характеру, видати значну кількість краєзнавчої літератури. Здобутки лисянських краєзнавців суттєво збагачують творчий доробок утвореної у грудні 1989 р. Черкаської обласної організації спілки краєзнавців України[11, 81], яка також готується відзначити свій ювілей – 20-річний.
Джерела і література
1. Вісті з краєзнавчих осередків // Краєзнавство Черкащини. – № 6. – 2002. – С. 114 – 117.
2. Щербатюк В.М. Розвиток краєзнавства на Лисянщині // Спілка «Витоки» у краєзнавчому русі України: досягнення і перспективи / Упоряд. М.І. Бушин, В.М. Щербатюк. – Черкаси, 2004. – С. 37–44.
3. Край козацький. Довідник з історії Лисянщини. – К., 2004.
4. Шевченків край. Історико-етнографічне дослідження. – К., 2009.
5. Звіт Правління Всеукраїнської спілки краєзнавців ІІІ з’їздові Всеукраїнської спілки краєзнавців (доповідь Голови Правління спілки, академіка НАН України Петра Тронька) // ІІІ з’їзд Всеукраїнської спілки краєзнавців (29–30 жовтня 2003 року). Матеріали та документи. – К., 2004. – С. 27–43.
6. Звіт Правління Національної спілки краєзнавців України (доповідь Голови Правління спілки, академіка НАН України Петра Тронька) // ІV з’їзд Національної спілки краєзнавців України (28 жовтня 2008 року). Матеріали з’їзду. – К., 2009. – С. 29–43.
7. Звітно-виборна конференція краєзнавців Черкащини // Краєзнавство Черкащини. – № 8. – 2005. – С. 19–40.
8. Виступи делегатів і гостей з’їзду. В. Мельниченко, Голова Правління Черкаської обласної організації НСКУ // ІV з’їзд Національної спілки краєзнавців України (28 жовтня 2008 року). Матеріали з’їзду. – К., 2009. – С. 48–85.
9. Пам’ятаючи минуле. Створено спілку краєзнавців // Наше слово. – 2009. – 15 травня.
10. Допитливі і небайдужі об’єдналися // Світлий шлях. – 2009. – 16 травня.
11. Поставнича М.В. Створення Черкаської організації Всеукраїнської спілки краєзнавців та її роль у розвитку краєзнавчого руху // Вісник Черкаського університету. Серія «Історичні науки». – Черкаси, 2002. – № 6. – С. 80–86.
В.М. Мельниченко, кандидат історичних наук, доцент, директор Інституту історії і філософії Черкаського
національного університету ім. Б. Хмельницького, голова Правління Черкаської обласної
організації Національної спілки краєзнавців України
Краєзнавчий рух як один із чинників розвитку регіонів України. До 10 річниці діяльності організації «Витоки» Національної спілки краєзнавців України
// Проблеми регіональної історії в контексті загальноукраїнських подій. – К.: Синопсис, 2009. – С. 23 – 28.
На сучасному етапі українського державотворення відчувається зростання ролі науково-громадського краєзнавчого руху в розбудові української державності. Могутнім і невичерпним джерелом духовності, моральності і культури сучасної людини є її любов до рідного краю, його безцінних багатств, глибока шана до віковічних традицій свого народу. Знання рідного краю не просто збагачує і звеличує людину, воно служить своєрідним містком, що єднає покоління минулі з поколіннями прийдешніми. Пошана до традицій давньої культури та славного минулого творить основи теперішності, є запорукою майбутнього. Втілення цих принципів у життя тісно пов’язане з діяльністю Лисянської районної організації «Витоки» Національної спілки краєзнавців України, якій у 2009 р. виповнилось 10 років з часу заснування.
Краєзнавча організація Лисянського району Черкаської області офіційно зареєстрована 15 липня 1999 р., об’єднує істориків, журналістів, державних службовців, краєзнавців, науковців, відомих в Україні вчених та тих, хто починає перші свої наукові кроки. Усім членам спілки «Витоки» притаманна любов до історії України, її традицій, до минувшини рідного краю. Рішення про утворення Лисянської спілки краєзнавців було прийняте на Всеукраїнській науково-практичній конференції, що відбулася в містечку Лисянка 4 вересня 1998 р. за участю провідних науковців Інституту історії України НАН України, Київського yаціонального університету ім. Т. Шевченка, Черкаського Національного університету ім. Б. Хмельницького, Черкаського державного технологічного університету, Черкаського обласного краєзнавчого музею, Корсунь-Шевченківського історико-культурного заповідника, представників управління культури Черкаської облдержадміністрації, керівників Лисянського району та містечка Лисянка, місцевих краєзнавців.
У нинішнього голови спілки «Витоки», кандидата історичних наук, доцента Київського національного університету внутрішніх справ В.М. Щербатюка ідея створення такої організації виникла ще в 1992–1993 рр. Тоді, працюючи на посаді директора Лисянського історичного райдержмузею, знайомлячись з людьми, яких цікавило краєзнавство, Володимир Михайлович вирішив об’єднати всіх небайдужих до історичної минувшини та традицій регіону. Зусиль в оформленні спілки як юридичної організації разом із В.М. Щербатюком доклали доктор історичних наук М.І. Бушин, учитель історії Почапинської ЗОШ І–ІІІ ступенів М.Т. Лаврега та начальник відділу культури Лисянської райдержадміністрації В.П. Костенко.
Після 4 вересня 1998 р., коли було прийнято рішення про заснування організації були вироблені установчі документи, а 15 липня 1999 р. Лисянським районним управлінням юстиції видане свідоцтво про державну реєстрацію організації як творчої громадсько-благодійної. Головою спілки було обрано В.М. Щербатюка. Вищим органом управління організації є конференція. На початку своєї діяльності, окрім зазначених вище осіб, активно включилися в роботу спілки директор Лисянського історичного райдержмузею В.С. Діженко, краєзнавці М.П. Лубко, А.Л. Дрозд, О.О. Вдовиченко та ін.
На даний час спілка краєзнавців «Витоки» нараховує понад 30 осіб. Активність спілки значно підвищилась зі вступом до неї нових досвідчених і знаних в Україні вчених – докторів історичних наук О.І. Гуржія, Т.В. Чухліба та інших, а також молодих дослідників: випускників історичних факультетів Черкаського державного університету ім. Б. Хмельницького О.В. Беззубець та О.М. Березовського, Переяслав-Хмельницького педагогічного інституту Р.В. Павленка. Спілка розробила та активно реалізовує ряд краєзнавчих проектів, які у свій час отримали позитивний відгук в Адміністрації Президента України. У 2003 р. Лисянська районна рада затвердила вироблений спілкою «Витоки» і узгоджений з місцевими органами влади документ «Районна програма розвитку краєзнавства на період до 2010 р.» (рішення про затвердження № 6–4 від 19 березня 2003 р.). Серед проектів програми – створення в містечку Лисянка пам’ятного знаку в зв’язку з наданням місту магдебурзького права королем Речі Посполитої Сигізмундом ІІІ (28.06.1622 р.) (реалізовано в 2003 р.); створення в райцентрі пам’ятного знаку колишньому громадянинові міста Михайлу Хмельницькому, батькові відомого всьому світу гетьмана України Богдана (2004 р.); ініціювання та участь у завершенні будівництва Лисянського історико-мистецького комплексу «Шевченкова криниця» (2006–2008 рр.); упорядкування на території Лисянщини пам’яток історії, мистецтва, архітектури, археології та інших, видання історико-туристичного путівника Лисянщини (2007 р.), збірок поезій та інших творів місцевих аматорів, виходу з друку наукових праць (підручників, монографій, посібників, нарисів, енциклопедій, довідників та ін.) з історії краю та сіл регіону (1997, 1998, 2002–2004, 2008, 2009 рр.), заснування і підтримка діяльності історико-краєзнавчої рубрики на сторінках місцевої районної преси (з 2000 р.), розробка туристичних маршрутів, вихід з друку спільно з органами місцевої влади власного періодичного видання (з 2000 р.), розвиток міжнародної наукової діяльності (з 2004 р.), підтримка освіти, культури, музейної справи в районі, участь у вихованні підростаючого покоління в дусі патріотизму і любові до рідного краю тощо.
Характерною рисою в діяльності лисянського краєзнавства є повернення до його історичних витоків, відродження «забутої» краєзнавчої спадщини, реабілітація імен, знищених тоталітарним режимом, та висвітлення маловідомих сторінок, розкриття злочинів доби комуністичного режиму проти українського народу. Знаковими науковими працями цього періоду стали книги: «Історія регіонів України: Лисянщина» (К., 2002), «Спілка «Витоки» у краєзнавчому русі України: досягнення і перспективи» (Черкаси, 2004), «Край козацький. Довідник з історії Лисянщини» (К., 2004), «Шевченків край. Історико-етнографічне дослідження» (К., 2009) та ін.
У 2002 р. вийшла з друку фундаментальна праця В.М. Щербатюка «Історія регіонів України: Лисянщина», якою автор започаткував нову серію досліджень «Історія регіонів України». Книга є підсумком наукових розвідок автора, вміщує багато цінного архівного матеріалу й розкриває невідомі і маловідомі сторінки історії Лисянщини та України в цілому.
У 2004 р. до 5-річчя діяльності спілки підготовлено збірник нормативно-розпорядчих документів, статей, наукових матеріалів – «Спілка «Витоки» у краєзнавчому русі України: досягнення і перспективи» (упорядники М.І. Бушин, В.М. Щербатюк). У тому ж році світ побачило колективне дослідження «Край козацький. Довідник з історії Лисянщини» (В. Щербатюк, О. Беззубець, К. Безрідна, О. Березовський та ін.) – унікальна праця, яка є одним із перших видань в Україні подібного плану та вводить до широкого загалу безліч раніше невідомих і замовчуваних подій, персоналій української історії. Авторський колектив цього дослідження був відзначений Черкаською обласною краєзнавчою премією ім. М. Максимовича.
У книзі «Шевченків край. Історико-етнографічне дослідження» (В. Щербатюк, О. Березовський, С. Верговський, М. Демчук та ін.) вперше в контексті загальноукраїнських подій детально досліджена історія Шевченкового краю.
За сприяння генерального директора дочірнього підприємства «Екос» Холдингової компанії «Київміськбуд» М.А. Кучеренка та кандидата історичних наук, доцента В.М. Щербатюка видано книгу О.О. Вдовиченка «Село на нашій Україні: коротка історія села Погибляк за матеріалами Погибляцького народного краєзнавчого музею» (К.: Синопсис, 2009). Реалізований давній творчий задум автора, нині покійного, О.О. Вдовиченка. Керівник проекту – академік Національної академії наук (НАН) України, Герой України П. Тронько, голова редакційної колегії книги – член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук О. Реєнт. У книзі на прикладі окремого села Погибляк показано роль населених пунктів краю в соціально-економічному та культурному житті регіону й України.
Зусиллями члена спілки Р. Павленка продовжується створення сільського музею с. Бужанка. З ініціативи членів спілки В. Костенка та В. Щербатюка при сприянні місцевої влади у Лисянському райдержмузеї створено картинну галерею, що забезпечує збереження і висвітлення культурно-мистецьких творів українських майстрів, у тому числі уродженців Лисянщини, а в новоствореному виставковому залі Лисянського історичного райдержмузею вже відбулися виставки картин відомих в Україні та за її межами художників. За безпосередньої підтримки голови Лисянської райради В. Бесараба у районному музеї створено наукову бібліотеку, окремі фонди організовано в музейний архів. У 2003 р. за ініціативи членів спілки М. Бушина та В. Щербатюка Лисянською райдержадміністрацією затверджено щорічну районну краєзнавчу премію імені д.і.н., проф. І.Г. Шульги, уродженця с. Верещаки. Лауреатами премії стали М. Бушин, В. Щербатюк, В. Макушенко, В. Костенко, М. Демчук та ін. Проте останніми роками програма та схема визначення лауреатів премії потребують більшої уваги районних органів влади. З 2006 р. премія не фінансується. Це значна прогалина в роботі як спілки, так і районних та місцевих органів влади. Надання премії місцевим дослідникам, зокрема учнівській молоді, мало б значний виховний процес, сприяло б формуванню у підростаючого покоління почуття гордості до своєї історії, рідного краю, України. Краєзнавці Лисянщини сподіваються, що керівники району і селища з розумінням поставляться до існуючої проблеми.
Діяльність спілки «Витоки» реалізується через проведення ряду конференцій, симпозіумів, з’їздів, «круглих столів», де піднімаються актуальні питання розбудови української державності, розвитку краю. Так, за період діяльності спілки були організовані: науково-практична конференція «Історія Лисянщини та розвиток краєзнавства в краї» (1998 р.), «Лисянщина на рубежі тисячоліть: історія, сьогодення, перспективи розвитку. До 10-річчя незалежності України» (2000 р.), «Твої люди, Лисянщино!» (2003 р.), І з’їзд краєзнавців Лисянського району (2003 р.), «Проблеми регіональної історії в контексті загальноукраїнських подій» (2009 р.) та ін. Важливим показником розвитку краєзнавства на Лисянщині є участь місцевих науковців у міжнародних, всеукраїнських та регіональних конференціях. Принагідно зауважимо, що спілка «Витоки» спільно із Лисянськими райдержадміністрацією та районною радою взяла участь у організації та проведенні Міжнародного круглого столу «Українсько-польскі відносини (ХVІІ–ХХІ ст.): історія, сьогодення, перспективи. До 300-річчя вшанування пам’яті гетьмана України І. Мазепи (1639–1709)», в ході якого участь взяли науковці Польщі (О. Голіченко) і України (Г. Казьмирчук, Т. Конончук, В. Щербатюк).
Значною подією в діяльності спілки є заснування громадсько-політичного, науково-популярного, художнього журналу «Добридень» (редактори В.М. Щербатюк (1999–2003, 2007), О.В. Березовська (2004–2006, 2008–2009)), співзасновниками якого виступили спілка «Витоки» та Лисянська селищна рада. На даний час вийшло 24 номери часопису. На сторінках журналу друкуються історичні дослідження краєзнавців і науковців, місцевих органів влади, фіксуються події історії Лисянщини, розглядаються актуальні проблеми сьогодення.
Частими гостями на сторінках журналу є відомі в Україні науковці Т. Чухліб, Ю. Мицик, М. Бушин та ін. В журналі були представлені авторські рубрики д.і.н. М. Бушина, члена Спілки журналістів України М. Лубка, публікуються праці молодих дослідників, учнів, студентів. У рубриці «Поезія» неодноразово друкувалися твори місцевих поетів О. Чупоти, В. Бондарчука, М. Лавреги, М. Лубка, Н. Гриценко, О. Тищика, київських авторів – доктора медичних наук, провідного вченого Інституту ортопедії Є. Скляренка та ін. Однак, останніми роками виникли труднощі у фінансуванні журналу, зокрема з боку селищної ради, що є порушенням умов установчого договору співзасновників видання.
Краєзнавцями Лисянщини ще з часів їх достатутної діяльності видано понад десять праць, серед яких три збірки віршів поетів Лисянщини (1996, 1997, 1998 рр.).
Важливою ланкою в роботі спілки є наукова діяльність. З друку вийшли праці В. Щербатюка, Т. Чухліба, Т. Конончук, М. Бушина, М. Лубка, О. Березовського, О. Вдовиченка, М. Демчука, В. Костенка, О. Березовської та ін.
Слід зазначити, що за сприяння спілки Лисянському історичному музею Книжковою палатою України присвоєно ідентифікаційний номер ISBN. Тому музей сьогодні діє як видавничий центр, а його продукція заноситься до міжнародного каталогу в м. Берлін.
З 2001 р. спілка «Витоки» уклала ряд домовленостей про співпрацю із Всеукраїнською спілкою фотохудожників України, Всеукраїнською громадською організацією «Інститут воєнної історії», Київським національним університетом будівництва і архітектури та ін. Це розкрило перед спілкою більші можливості для подальшої творчої діяльності.
Важливим напрямом діяльності спілки є залучення до пошукової роботи учнів шкіл району. Наслідком такої роботи є ряд публікацій учнів на сторінках районної газети «Понад Тікичем», в якій у 2000 р. заснована історична рубрика «Витоки».
Сьогодні розвиток діяльності спілки «Витоки» йде далі. Створено сайт у мережі Інтернет (www.lysyanka.narod.ru), діє електронна пошта організації (vytoki@ukr.net), всі зусилля спрямовуються на виконання програми розвитку краєзнавчого руху на Лисянщині як складової загальноукраїнського краєзнавчого руху України. Цьому сприяє Указ Президента України «Про заходи щодо підтримки краєзнавчого руху в Україні». Шириться робота та співпраця з місцевими органами влади Черкащини, що активно сприяє реалізації краєзнавчих проектів спілки.
Сьогодні «Витоки» діють як складова Національної спілки краєзнавців України. У 2008 р. здійснена перереєстрація її членів. Діяльність спрямована на сприяння органам держави щодо всебічного розвитку України, підтримку ініціатив Президента України і КМ України, виховання молоді в дусі патріотизму, розвиток наукових досліджень і видавничої справи, підтримку роботи музеїв, громадських творчих і міжнародних організацій.
Важливим напрямом є міжнародна співпраця з науковцями США, Росії, Чехії, Великої Британії, Польщі, Німеччини та ін. Спілка «Витоки» взяла участь у презентації книги Д. Хьюбла «Лео Бірінський» (Прага, 2004), члени організації увійшли до редакційної колегії праці Ю. Лавріненка «Наші втрати…» (Київ–Нью-Йорк, 2005), взяли участь у вшануванні автора (2005), виступили ініціаторами створення районного осередку «Work & Luck International» Міжнародної громадської організації «Україна–Польща–Німеччина» (2007–2008), головою Правління якої обрано директора Боярської ЗОШ І–ІІІ ст. М. Демчук, членами Правління – краєзнавців спілки «Витоки» В. Щербатюка, В. Костенка, М. Лаврегу, Ю. Нестеренка.
Організація «Витоки» активно співпрацює з громадськими організаціями Лисянщини та України. Слід відзначити, що у серпні 2009 р. спілчани взяли участь у відзначенні 4-ї річниці діяльності Лисянського козацького полку Українського реєстрового козацтва (керівник В. Коряк). Спільно організації проводять активну роботу щодо увічнення імен видатних полководців українського козацтва, подій козацької доби. Так, спільно з науковцями Києва досліджується постать Б. Хмельницького, який за однією з версій народився у Лисянці. Таку думку на засіданні «круглого столу» 3 грудня 2005 р. висловили науковці О. Гуржій, Ю. Мицик, Т. Чухліб, В. Кривошея, В. Щербатюк, Т. Конончук, які обговорювали це питання спільно із місцевими краєзнавцями, представниками органів влади Черкас, Лисянки.
Активно пропагують спілчани події з історії краю, вшановують визначні в історії України постаті, які тісно пов’язані з минулим Лисянщини: І. Виговського, П. Дорошенка, П. Орлика, Т. Шевченка, Ю. Тютюнника, Л. Бірінського, І. Слєщинського, І. Макушенка, П. Власюка, І. Поваженка та ін. Члени організації «Витоки» і громадськість краю сподіваються, що місцеві органи влади долучаться до реалізації таких пропозицій спілки як увічнення імені Т. Шевченка у назві Лисянського історичного райдержмузею, повернення хутору Жовтень його історичної назви – Монастирок, де й народився Б. Хмельницький, а назва дороги від хутора до центру Лисянки буде змінена із В. Леніна на Гетьманський шлях, що символічно означатиме шлях великого гетьмана України Богдана із свого родового батьківського гнізда у великі державники, засновника української козацької держави. Сподіваємось, що історична справедливість матиме місце в заміні назв таких вулиць Лисянки як Котовського, Червоноармійська та інші, а пам’ятник В. Ульянову (Леніну) із площі нарешті буде перенесений у більш скромне і достойне місце в територіально-архітектурному плані, де прихильники комуністичної ідеології зможуть здійснювати свої ідеологічно-культові заході (прикладом може бути м. Чигирин!). Сподіваємось, що в Лисянці знайдуть належне вшанування Степан Опара, який саме в цьому містечку 1665 р. був проголошений гетьманом України, видатні місцеві отамани доби Української революції 1917–1921 рр., які своє життя поклали у боротьбі з окупантами.
На закінчення додам, що спілкою розроблена концепція розвитку районних краєзнавчих осередків, яка була висловлена на загальноукраїнському рівні в ході ІІІ Всеукраїнського з’їзду і опублікована у збірнику його матеріалів (К., 2004). На ІІІ і ІV з’їздах краєзнавців України «Витоки» визнана однією з кращих районних організацій України, що свідчить про значні її досягнення і вклад у розвиток краєзнавчого руху України.
О.В. Березовська, молодший науковий співробітник Інституту архівознавства Національної
молодший науковий співробітник Інституту архівознавства Національної
бібліотеки України ім. В.І. Вернадського
повернутися на головну сторінку
|
© Лисянська районна організація "Витоки" Національної спілки краєзнавців України, 2002-2010 © Дизайн: Олег Файда, Тед Лещак, 2002-2010 |
